Два незнайомця
Два незнайомця на кухні,
Згоріла кава і зіпсована сукня.
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні,
І сльози твої нікого не засмутять.
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаємо, що з нами буде.
Ми по кутах, але так сильно прикуті.
Тепер, лише ми,
Незнайомці на кухні.
Просто скажи,
Чому підходимо завжди до межі?
Навіщо всі слова ховати в брехні?
І якщо думаєш, що сенс не знайти,
Чому ж не піти?
І куди бігти, як розбиті ліхтарі.
Є, що втрачати, коли всесвіт мій — це ти.
Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи.
Те, що тримаєм ми глибоко в собі.
Два незнайомця на кухні,
Згоріла кава і зіпсована сукня.
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні,
І сльози твої нікого не засмутять.
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаємо, що з нами буде.
Ми по кутах, але так сильно прикуті.
Тепер, лише ми,
Незнайомці на кухні.
Час, як пісок. В кімнаті дим.
Як уві сні, ми знову вдвох,
але тут одні.
За нашим вікном, як не крути,
Ми не разом.
І як нам далі бути? Поясни.
І куди бігти, як розбиті ліхтарі.
Є, що втрачати, коли всесвіт мій — це ти.
Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи.
Те, що тримаєм ми глибоко в собі.
Два незнайомця на кухні,
Згоріла кава і зіпсована сукня.
Всі почуття, можливо, зовсім відсутні,
І сльози твої нікого не засмутять.
Де наше майбутнє? І як це забути?
І ми обидва знаємо, що з нами буде.
Ми по кутах, але так сильно прикуті.
Тепер, лише ми,
Незнайомці на кухні.
|
Два незнакомца
Два незнакомца на кухне,
Сгорел кофе и испорчено платье.
Все чувства, похоже, совсем пропали,
И слезы твои никого не огорчат.
Где наше будущее? И как это забыть?
И мы оба знаем, что с нами будет.
Мы по углам, но так крепко прикованы.
Теперь, только мы,
Незнакомцы на кухне.
Просто скажи,
Почему всегда доходим до предела?
Зачем все слова прятать во лжи?
И если думаешь, что смысла не найти,
Почему же не уйти?
И куда бежать, как разбитые фонари.
Есть, что терять, когда моя вселенная — это ты.
Скажи мне, что хочешь, только не молчи.
То, что мы держим глубоко в себе.
Два незнакомца на кухне,
Сгорел кофе и испорчено платье.
Все чувства, похоже, совсем пропали,
И слезы твои никого не огорчат.
Где наше будущее? И как это забыть?
И мы оба знаем, что с нами будет.
Мы по углам, но так крепко прикованы.
Теперь, только мы,
Незнакомцы на кухне.
Время как песок. В комнате дым.
Как во сне, мы снова вдвоем,
но здесь одни.
За нашим окном, как ни крути,
Мы не вместе.
И как нам дальше быть? Объясни.
И куда бежать, как разбитые фонари.
Есть, что терять, когда моя вселенная — это ты.
Скажи мне, что хочешь, только не молчи.
То, что мы держим глубоко в себе.
Два незнакомца на кухне,
Сгорел кофе и испорчено платье.
Все чувства, похоже, совсем пропали,
И слезы твои никого не огорчат.
Где наше будущее? И как это забыть?
И мы оба знаем, что с нами будет.
Мы по углам, но так крепко прикованы.
Теперь, только мы,
Незнакомцы на кухне.
|
